1 На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Асафа.
2 Голосно я закличу до Господа, голосом своїм — до Бога, і Він мене почує.
3 У день моєї журби я шукаю Бога, шукаю Його руками вночі, — і я не був обманутий. Моя душа відмовилася від потіх.
4 Як згадав Бога, — втішився; як виговорився, — мій дух підупав.
(Музична пауза).5 Мої очі не заплющуються до ранньої сторожі; я в журбі та в мовчанні.
6 Я роздумую про давні дні, я згадую одвічні роки — і вчуся.
7 Вночі я розмовляю зі своїм серцем, і мій дух допитується:
8 Чи Господь відкине навіки і більш не прихилиться?
9 Невже назавжди припинилося Його милосердя від роду до роду?
10 Невже Бог забуде помилувати і стримає Своє милосердя у Своєму гніві?
(Музична пауза)11 І я сказав: Тепер я почав, — це зміна правиці Всевишнього!
12 Я пригадаю Господні діла, бо пам’ятатиму Твої давні дивовижні чудеса,
13 навчуся з усіх Твоїх справ і буду роздумувати над Твоїм промислом.
14 Боже, Твоя дорога свята. Хто ще такий великий бог, як наш Бог?
15 Ти — Бог, що твориш чудеса, Ти виявив Свою силу в народах.
16 Ти визволив Свій народ Своєю рукою — синів Якова і Йосифа.
(Музична пауза).17 Боже, Тебе бачили води, Тебе бачили води — і збурились. І безодні захиталися — могутній шум хвиль.
18 Хмари подали голос, їх пронизували Твої стріли.
19 На небозводі — гуркіт Твого грому, Твої блискавки спалахували у Всесвіті, земля здригалась і тремтіла.
20 Твоя дорога — в морі, Твої стежки — серед великих вод, Твої сліди — незбагненні.
21 Наче отару овець, Ти вів народ Свій рукою Мойсея та Аарона.
1 Для дириґента хору. Для Єдутуна. Псалом Асафів.
2 Мій голос до Бога, — і я кликати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
3 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
4 згадаю про Бога й зідхаю, розважаю — й мій дух омліває! Села .
5 Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю…
6 Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
7 свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
8 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
9 Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
10 Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села .
11 І промовив був я: “То страждання моє — переміна правиці Всевишнього”.
12 Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
13 і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
14 Боже, — святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш ?
15 Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
16 Ти визволив люд Свій раменом, — синів Якова й Йосипа! Села .
17 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води — й тремтіли, затряслися й безодні.
18 Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
19 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
20 Через море дорога Твоя, а стежка Твоя — через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
21 Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.