1 На закінчення, про тих, які будуть змінені. Свідчення Асафа. Псалом про ассирійця.
2 Зглянься, Пастирю Ізраїля! Ти, що провадиш Йосифа, мов овець, що сидиш на херувимах, — з’явися!
3 Покажи Свою силу перед Єфремом, Веніамином і Манасією, прийди спасти нас!
4 Боже, поверни нас, нехай засяє світло Твого обличчя — і спасемося.
5 Господи, Боже сил, доки палатимеш гнівом на молитву Свого раба?
6 Доки годуватимеш нас хлібом зі сльозами, і повною мірою поїтимеш нас сльозами?
7 Ти зробив з нас помовку для наших сусідів, наші вороги глузували з нас.
8 Господи, Боже сил, поверни нас, нехай засяє світло Твого обличчя — і спасемося.
(Музична пауза).9 Ти переніс виноградну лозу з Єгипту: народи викинув, а її посадив.
10 Ти йшов перед нею, вкопав її коріння — і земля вкрилася нею.
11 Її тінню вкрилися гори, а її галузки — мов Божі кедри.
12 Вона простягнула свої гілки до моря, а свої галузки — аж до ріки.
13 Навіщо Ти повалив її огорожу? Її обривають усі, хто йде дорогою!
14 Її нищив лісовий кабан, її обгризав самотній дикий звір.
15 Боже сил, повернися ж, поглянь з неба і подивися; і відвідай виноградник цей,
16 і обнови його, адже його насадила правиця Твоя; і на сина людського, якого Ти зміцнив для Себе.
17 Він опалений вогнем і розритий. Від докору Твого обличчя вони загинуть!
18 Нехай буде Твоя рука на людині, яка праворуч від Тебе, на сині людському, якого Ти зміцнив для Себе.
19 Тож ми не відступимо від Тебе; Ти нас оживиш — і ми прикликатимемо Твоє Ім’я.
20 Господи, Боже сил, поверни нас і покажи Своє обличчя — і спасемося!
1 Для дириґента хору. На “Лілеї”. Свідоцтво. Псалом Асафів.
2 Пастирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, — появися
3 перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
5 Господи, Боже Саваоте, — доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?
6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри…
7 Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші…
8 Боже Саваоте, — приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
9 Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи — і її посадив,
10 Ти випорожнив перед нею, — і закоренила коріння своє, й переповнила край,
11 гори покрилися тінню її, а віття її — Божі кедри,
12 аж до моря галузки її посилаєш, а парості її — до ріки!
13 Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, — і всі нищать її, хто проходить дорогою?
14 Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!
15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,
16 і охорони його , якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!
17 В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого, —
18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!
19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо Ім’я Твоє кликати!
20 Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!