1 На закінчення. Про таємниці сина. Псалом Давида.
2 Буду прославляти Тебе, Господи, усім своїм серцем, розповідатиму про всі Твої чудеса.
3 Я буду веселитися і радіти Тобою, співатиму Твоєму Імені, о Всевишній.
4 Коли мій ворог відступить назад, вони ослабнуть і загинуть від Твоєї присутності.
5 Бо Ти вирішив мій суд і мою справу, Ти сів на престолі, Суддя праведний.
6 Ти погрозив народам, і безбожний загинув, Ти стер їхнє ім’я назавжди і навіки-віків.
7 У ворога зовсім не стало мечів — Ти знищив міста. З гуркотом щезла пам’ять про них.
8 А Господь зостається навіки, Він приготовив для суду Свій престол,
9 Він судитиме Всесвіт у праведності, судитиме народи справедливо.
10 Господь став притулком для вбогого, помічником у добрі часи та в утисках.
11 Хай покладають на Тебе надію ті, які знають Твоє Ім’я, бо Ти, Господи, не покинув тих, котрі Тебе шукають.
12 Співайте Господу, Який живе в Сіоні, сповіщайте між народами Його діяння,
13 бо Той, Хто домагається звіту за кров, згадав про них, — Він не забув крику убогих.
14 Помилуй мене, Господи, поглянь на моє приниження від моїх ворогів, Ти, Який відводиш мене від брами смерті,
15 щоб я висловив Тобі всю похвалу в брамах дочки Сіону: я радітиму спасінням Твоїм.
16 Народи погрузли в знищенні, яке самі задумали, їхня нога попала в пастку, яку вони ж наставили.
17 Знаний Господь, Який чинить суди, а грішника схоплено в ділах його рук.
(Пісня під час музичної паузи).18 Хай повернуться грішники в ад — усі народи, які забувають про Бога.
19 А вбогий не назавжди буде забутий, і терпеливість бідних не буде втрачена назавжди.
20 Устань, Господи, щоб не почувалася сильною людина; хай народи будуть суджені перед Тобою.
21 Господи, постав над ними законодавця, хай народи зрозуміють, що вони — люди.
(Музична пауза).22 Господи, чому Ти стоїш здалека, не звертаєш уваги ні в добрий час, ні в утисках?
23 Коли безбожний чванливо підноситься, — бідний, наче в гарячці; вони схоплені вигадками, які придумали.
24 Грішник пишається пожаданнями своєї душі, і той, хто кривдить, благословляє себе.
25 Грішник розгнівив Господа, у своїй великій злобі він не досліджуватиме, — Бога перед ним нема.
26 Лихі його дороги всякого часу; Твої суди усунені з-перед його обличчя, він запанує над усіма своїми ворогами.
27 Він сказав у своєму серці: Я не захитаюся, з роду в рід не знатиму лиха.
28 Уста його повні прокльонів, гіркоти і підступу; під його язиком — страждання і біль.
29 Він лаштує засідки з багатіями в потаємних місцях, аби вбити невинного; його очі слідкують за бідним.
30 Чатує він у потаємних місцях, наче лев у своєму лігвищі, вистежує, щоби впіймати бідного, схопити бідолаху й поволокти його.
31 Він його принизить у своїй засідці; та він похилиться і впаде, коли запанує над бідними.
32 Адже він сказав у своєму серці: Забув Бог, відвернув Своє обличчя, щоби зовсім нічого не бачити.
33 А Ти підведися, Господи Боже, нехай підніметься Твоя рука, не забудь бідних.
34 Чому безбожний викликав у Бога гнів? Тому що він сказав у своєму серці: Він не вимагатиме звіту?
35 А Ти бачиш. Адже Ти помічаєш страждання і гнів, щоб передати їх у Твої руки. Оскільки бідний вручив себе Тобі, то будь же помічником сироті.
36 Розтрощи силу грішника та лиходія: тож його гріх буде досліджений, і через нього він пропаде.
37 Господь зацарює назавжди — навіки-віків, а ви, народи, щезнете з Його землі.
38 Господь прислухався до бажання бідних: Твоє вухо сприйняло готовність їхнього серця,
39 щоб розсудити сироту й пригнобленого, і щоб людина не продовжувала вихваляти себе на землі.
1 Для дириґента хору. На спів: “На смерть сина”. Псалом Давидів.
2 Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
3 Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
4 Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
5 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
6 Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім’я їхнє Ти витер на вічні віки!
7 О вороже мій , руйнування твої закінчились на вічність, — ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам’ять!
8 Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
9 і вселенну Він буде судити поправді, справедливістю буде судити народи.
10 І твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі — притулком.
11 І на Тебе надіятись будуть усі , що Ім’я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
12 Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
13 бо карає Він учинки криваві, про них пам’ятає, і не забуває Він зойку убогих!
14 Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
15 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
16 Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
17 Господь знаний, Він суд учинив, — спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах . Села .
18 Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
19 бо ж не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
20 Устань же, о Господи, — хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
21 Накинь, Господи, пострах на них, — нехай знають народи, що вони тільки люди! Села .
22 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
23 Безбожний у своїм гордуванні женеться за вбогим, — хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
24 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
25 У гордощах каже безбожний, що “Він не слідкує”, бо “Бога нема”, — оце всі його помисли!..
26 Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, — тим то віддмухує він ворогів своїх…
27 Сказав він у серці своєму: “Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені…”
28 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком — злочинство й переступ.
29 Причаївшись, сидить на подвір’ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим…
30 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку…
31 Припадає, знижається він, — і попадають убогі в його міцні кігті …
32 Безбожний говорить у серці своїм: “Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи”.
33 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
34 Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
35 Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
36 Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не знайдеш його !
37 Господь — Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
38 Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
39 щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!