Вступ
1 На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, 1b чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. 1c А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. 1d Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. 1e І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. 1f Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. 1g І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. 1h І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. 1i А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. 1k Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. 1l І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. 1m Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. 1n Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. 1o Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. 1p А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. 1q І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. 1r Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя.
1
1s І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами, 2 в ці дні, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс у місті Сузи, 3 в третьому році свого царювання справив прийняття друзям, іншим народам і славним з персів та мідійців, і володарям над сатрапами. 4 Тоді ж, після того, як він їм показав багатство свого царства і славу радості свого багатства впродовж ста вісімдесяти днів, 5 коли сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, упродовж шести днів у дворі царського дому, 6 прикрашеному вісоном і льняними гобеленами на вісонових і багряних шнурках, на золотих і срібних кубах на мармурових і кам’яних стовпах. Були золоті та срібні лежаки на кам’яній долівці зі смарагдового і пінійського каменя, мармурового каменя і прозорі покривала, різнорідно прикрашені квітами, довкруги були розкладені рози. 7 Були золоті, срібні та гранатові чаші, мала чаша вартістю тридцять тисяч талантів, багато солодкого вина, яке пив сам цар. 8 Але це прийняття не було проведено за законом, саме так захотів цар і заповів економам виконати бажання його та людей. 9 Цариця Астіна зробила прийняття жінкам у царських приміщеннях, де перебував цар Артаксеркс. 10 А на сьомий день, ставши веселим, цар сказав Аманові, Вазанові, Таррі, Воразові, Затолтові, Аватазові й Тараві, сімом євнухам, прислужникам царя Артаксеркса, 11 привести до нього царицю, щоб її поставити царицею, покласти їй вінець і показати її всім володарям, і її красу — народам, бо була вродливою. 12 Та не послухалася його цариця Астіна, щоб прийти з євнухами. Цар же, засмутившись і розлютившись, 13 сказав своїм друзям: Так мовила Астіна, отже вчиніть над цим закон і суд! 14 І прийшли до нього Аркесей, Сарсатей і Малисеар, володарі персів і мідійців, що були близькими до царя, які першими сиділи із царем, 15 і сповістили йому за законами, що слід зробити із царицею Астіною, бо вона не виконала те, що було наказане царем через євнухів. 16 І промовив Мухей до царя і володарів: Не одного царя прогнівила цариця Астіна, а також усіх володарів і вождів царя, 17 бо і їм сказано слова цариці, а також те , як вона відповіла цареві. Тож так, як вона відмовила цареві Артаксерксові, 18 так сьогодні й інші жінки тиранів, володарів персів і мідійців, почувши те, що нею було сказане цареві, відважаться подібно не вшанувати своїх чоловіків. 19 Отже, якщо цар вважає, нехай буде виданий царський наказ, і нехай напишеться за законами мідійців і персів, і хай не буде іншого потрібно, і нехай цариця більше не ввійде до нього, і нехай цар дасть її царство жінці, кращій за неї. 20 І хай слухаються царського закону, який тільки зробить у своєму царстві, і так хай усі жінки віддадуть пошану своїм чоловікам, від багатого аж до бідного. 21 І слово сподобалося цареві та володарям, і цар учинив так, як сказав Мухей. 22 І він послав по всьому царстві, по країнах за їхнім словом, щоб у них був страх у їхніх домах.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)