1 І в той день цар Артаксеркс подарував Естері те, що належало дияволу Аманові, і цар закликав Мардохея, бо Естера призналась, що він її кровний. 2 А цар узяв перстень, який забрав у Амана, і дав його Мардохеєві, Естера ж настановила Мардохея над усім, що належало Аманові. 3 І, продовживши, промовила до царя, і припала до його ніг, і благала відсунути зло Амана й те, що він зробив юдеям. 4 А цар простягнув Естері золотий жезл, Естера ж устала, щоб постати перед царем. 5 І сказала Естера: Якщо ти вважаєш за відповідне, і я знайшла милість, нехай пошлють, щоб завернути листи, відіслані Аманом, в яких написано вигубити юдеїв, які є у твоєму царстві. 6 Адже як я зможу дивитися на страждання мого народу, і як я зможу врятуватися при погибелі мого роду? 7 І цар сказав Естері: Якщо я дав увесь маєток Амана, і я тобі подарував, і я його повісив на дереві, тому що він підняв руки на юдеїв, чого ще шукаєш? 8 Напишіть і ви від мого імені, як ви вважаєте, і запечатайте моїм перснем. На те, що пишеться за царським наказом і запечатане моїм перснем, не можна щось проти цього сказати. 9 І першого місяця, який є нісан, двадцять третього дня того року, скликано писарів і написано для юдеїв те, що наказано економам і володарям сатрапів від Індії аж до Ефіопії, — ста двадцяти сімом сатрапам — за країною і країною, за їхньою мовою. 10 Написано ж від царя і його перснем запечатане, і послали запис через листонош, 11 де наказав їм послуговуватися своїми законами в кожному місті, допомагати собі й чинити, як бажають з їхніми противниками і їхніми ворогами, 12 в один день у всьому царстві Артаксеркса, у тринадцятий день дванадцятого місяця, який є адар.
E
12a Це є відпис листа, — те, що приписано: 12b Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Ефіопії, — володарям ста двадцяти сімох країн сатрапій і тим, що думають про нашу радість! 12c Численні, які часто були вшановані повною добротою добродіїв, сильно зраділи 3 і не лише шукають, як заподіяти зло нашим підданим, а, будучи не в змозі зносити достаток, намагаються підставити і своїх добродіїв. 12d І не лише вилучають вдячність з-посеред людей, але, звеличені необізнаними з добром хвальками, вважають, що втечуть від відплати Бога, Який усе постійно все бачить, Який ненавидить зло. 12e Часто ж і багатьма з тих, котрі поставлені під владою, яким довірено керувати справами друзів, залюбки зробивши співвинними в невинній крові, обложили невиліковними нещастями, 12f обманом заподіяння зла, обманувши поганим помислом чисте розуміння володарів. 12g Це ж можна побачити не зі старих розповідей, які нам передали, як з того, що можна відшукати при наших ногах неправедно виконаного окаянними, які негідно володіють, 12h і треба нам подбати на майбутнє про спокій царства з миром для всіх людей, 12i послуговуючись змінами, і постійно розсуджуючи над розважливим рішенням про те, що перед нас приходить. 12k Бо оскільки Аман, син Амадата, македонець, який справді чужий від перської крові, що сильно віддалився від нашої доброти, від нас відчужившись, 12l скористався при цьому з того чоловіколюбства, яке маємо до всякого народу, щоб прозватися нашим батьком і бути найбільш шанованим з усіх, будучи другою особою після царського трону, 12m не зносячи гордості, намагався позбавити нас володіння і духу, 12n нашого спасителя, постійного добродія Мардохея і чистої цариці Естери разом з усім їхнім народом, випросивши на вигублення хитрими і різними вигадками. 12o Адже він задумав цим способом, взявши нас обеззброєними, владу персів передати Македонії. 12p Ми ж знаходимо, що не є злочинцями юдеї, які тричі грішним передані на знищення, а що вони живуть за праведними законами, 12q будучи синами найвищого, найбільшого, живого Бога, Який підтримує нам і нашим пращурам царство в найкращому порядку. 12r Отже, добре зробите, коли не послужитеся листами, відісланими Аманом, сином Амадата, 18 бо він, який це вчинив, повішений з усім домом біля брами Сузів, тому що Бог, Який усе тримає, швидко віддав йому заслужений суд. 12s А поставивши відпис цього листа на кожному місці відкрито, щоб юдеї послужилися власними законами 20 і щоб їх скріпити, аби вони на тринадцятий день дванадцятого місяця адара, того дня, відбили тих, які повстали проти них у час скорботи. 12t Адже Бог, Який усім володіє, замість вигублення вибраного народу зробив їм цю радість. 12u Тож ви між вашими визначними празниками з усякою радістю проводіть вказаний день, 23 щоб і тепер, і після цього було спасіння для нас і тих, що добре ставляться до персів, а для тих, що задумали проти нас зраду, — пам’ять знищення. 12x Кожне місто чи країна разом, яка за цим не вчинить, списом і вогнем хай будуть знищені в гніві! Хай стануть не лише непрохідними для людей, але й ворожими на весь час для звірів і птахів!
8
13 А приписи хай явно будуть виставлені в усьому царстві, щоб вони стали відомими всім юдеям на цей день, аби вони воювали з ворогами. 14 Отже, коні вийшли з поспіхом, щоб виконати сказане царем. Виставили наказ і в Сузах. 15 А Мардохей вийшов, одягнений в царський одяг і маючи золотий вінець і діадему з порфірового вісону. І ті, що в Сузах, побачивши, зраділи. 16 Юдеям було світло і радісно. 17 У місті і країні, де лишень виставлено наказ, де тільки показано повідомлення, радість і веселість юдеям, бенкетування та радість. І з-поміж народів численні обрізувалися і ставали юдеями через страх перед юдеями.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)