Ісус посилає сімдесят двох апостолів
1. Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два попереду Себе до кожного міста й місцевості, куди Сам мав іти.
2. І Він промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
3. Ідіть: Я посилаю вас, як ягнят між вовків!
4. Не беріть ні торби, ні палиці, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
5. До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: Мир цьому дому!
6. І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні, — до вас повернеться.
7. У тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8. І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам;
9. оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство!
10. А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його, та й скажіть:
11. Навіть пил із вашого міста, що припав нам до ніг, струшуємо. Але знайте: наблизилося [до вас] Боже Царство!
12. Кажу вам, що жителям Содома того дня буде легше, ніж тому місту.
Доля невірних міст
13. Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чудеса, які сталися у вас, вони вже давно покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі.
14. Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.
15. А ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду зійдеш!
16. Хто слухає вас, — той Мене слухає, а хто гордує вами, — Мною гордує; хто ж гордує Мною, — гордує Тим, Хто послав Мене.
Повернення сімдесяти двох апостолів
17. Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!
18. А Він сказав їм: Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав.
19. Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить.
20. Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небесах!
Ісус прославляє Отця
21. Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, бо приховав Ти це від премудрих та розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так було Тобі до вподоби!
22. [Звернувшись до учнів, Він сказав]: Усе передав Мені Мій Отець; і ніхто не знає, Хто Син, — один тільки Отець; і Хто Отець, — один тільки Син, — і кому Син захоче відкрити.
23. Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
24. Кажу вам, що численні пророки й царі бажали бачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули!
Що робити, аби осягнути вічне життя
25. І ось, один законник підвівся і сказав, випробовуючи Його: Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?
26. Він же відповів йому: Що в Законі написано? Як читаєш?
27. Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.
28. Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, — і житимеш!
Притча про милосердного самарійця
29. А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: А хто є моїм ближнім?
30. У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим.
31. Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув;
32. так само і левіт, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув.
33. А якийсь самарієць, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився.
34. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до гостиниці й подбав про нього.
35. А другого дня, [як відходив], вийняв два динарії, дав власникові гостиниці та сказав: Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся.
36. Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?
37. Він відповів: Того, хто змилосердився над ним! Тож сказав йому Ісус: Іди і ти чини так само.
Ісус у домі Марти і Марії
38. А коли вони подорожували і Він Сам увійшов до якогось села, то одна жінка на ім’я Марта прийняла Його [до свого дому].
39. Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова.
40. А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла!
41. У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим,
42. а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!
© Відео, аудіо, LUMO, 2019
© Четвертий повний переклад Біблії сучасною українською мовою, Українське Біблійне Товариство, 2011
За сприяння Faith Comes By Hearing
Передмова 1. Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас,2. і як нам передали...
421 views
Народження Ісуса 1. І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю.2. Цей перепис...
151 views
Проповідь Івана Хрестителя 1. На п’ятнадцятому році панування кесаря Тиверія, коли Юдеєю володів Понтій Пилат,...
124 views
Диявол спокушає Ісуса в пустелі 1. Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в...
106 views
Покликання перших учнів 1. Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Його, а Він стояв біля...
142 views
Питання про суботу 1. Сталося так, що в суботу Він ішов через засіяні лани, і Його учні зривали колосся та,...
107 views
Зцілення раба сотника 1. Коли Він закінчив усі Свої слова до людей, які слухали Його, то пішов у Капернаум.2....
91 views
Жінки прислуговують Ісусові 1. І сталося, що після того Він проходив містами й селами, проповідуючи і звіщаючи...
140 views
Ісус посилає апостолів на проповідь Збентеження Ірода Повернення апостолів. Нагодування п’ятитисячного...
102 views